Ви знаходитесь тут:
- Головна
- Інформація про заклад
- Історія
Історія закладу освіти
Історія рідної школи
Першою школою на території Першотравенської сільради можна вважати початкову школу, що стояла вище ставка (сучасне село Володимирівка).
Згаданий вище ставок був зроблений за радянської влади… шляхом затоплення панського саду.
Під нею, вказує старожил дід Михайло Яровий, було 4 хати та й ще ж Кубенкова. Саме Кубенко, заможна людина, меценат, хоч за уявленнями вже близької революції, куркуль, став засновником даної школи. Диндимарченко Галина Сидорівна так і називає ту школу не інакше як Кубенкова школа.
В період громадянської війни до бару Кубенка (знаходився десь біля ставка) прийшли денікінці і вирізали всіх робітників Кубенка, вбили б і хазяйку, дружину Кубенка (говорять, що вона родом була з Олександрівки), але жінка скочила в димар, сховалась там і таким чином вижила; саме в цій хаті по революції і зробили школу. Але зауважимо, що ці дані були записані від старожила Диндимарченко Галини Сидорівни, яка 1918 р. народження, а отже не могла бути безпосереднім свідком подій.
В другій половині 1920-х рр. було побудовано нову школу, з лимпачу (на її місці зараз і стоїть сучасна школа). Першотравенська неповносередня школа комплектувалася із класів вже згаданої Володимировської та Олександрівської початкових шкіл, а також з початкових класів Першотравенської.
Першотравенська неповносередня школа була побудована, за свідченнями Ярового М.І., «десь в 1927 р. під керівництвом Першотравенської сільської ради та її голови Пидюри Степана Климовича».
Для будівництва школи брали місцевий матеріал – камінь готовили самі. Багато енергії і сил доклав Степан Климович для організації будівництва. Не шкодував свого здоров’я – тоді він захворів на туберкульоз. Хто його знав і був поряд пригадують – велося домашнє самолікування. Зі спогадів Ярового М.: «Я як то запитав бабу Іру: «Чи то правда, що для лікування чоловіка вона натопила піч і Степан Климович повинен був у неї лізти?»На моє запитання баба Іра відповіла: «Робила все, що радили, хотіла, щоб жив»».Так і не дожив до функціонування школи Пидюра.
Та школа була побудована.
Працювати новий заклад почав в 1928/1929 р., такий висновок робимо з фотографії першого випуску 7-го класу неповносередньої школи села Першотравенка, датована 1936 р.
Цікавим для історії школи було б виявлення найперших вчителів закладу (на жаль зберігся лише папірець з прізвищами педагогів, приклеєний до фота учителів (1934р.), сама фотографія не знайдена. Пошуки продовжуються.
З 1945 по 1948 рр. в нашій школі вчився письменник-земляк В.С. Близнець. При нагоді скажемо, що при вході в школу є меморіальна дошка, в закладі існує музей письменника . У музеї зберігаються унікальні експонати: особисті речі письменника, листи, твори з автографами, фотографії, критичні статті , малюнки тощо.
Після Великої Вітчизняної війни (1941 – 45 рр.) багато для відбудови школи зробила директор школи Шевченко Ольга Микитівна. Воєнна негода скоротила життєдіяльність школи. В цей час наш колгосп об’єднався з колгоспом «Більшовик» Полтавської сільради. Так утворився колгосп-гігант «Комуніст». При об’єднанні наших господарств, каже М. Яровий, в Першетравенці постало питання про спорудження сучасного, нового приміщення для школи. Громада села звернулась до газети «Сельская жизнь» з листом на більш ніж 50 підписів. Газета відгукнулась і в свою чергу звернулась з листом до облвиконкому м. Кіровограда, головою якого був Максименко Дмитро Павлович. Як розповідає один з членів делегації селян до облвиконкому, дід Михайло, на той час Дмитро Павлович був на лікарняному, хоч і не відлежувався дома, а працював. Їм сказали, щоб чекали, коли у нього закінчиться «планьорка», може і прийме, а так сказати про відвідувачів і попросити прийняти їх не можуть, бо начальник на лікарняному. Коли Максименко їх побачив, то сказав, що прибуде через годину, оскільки їде на об’єкт, а тоді вже їх обов’язково прийме, і хай чекають. І дійсно, через без малого годину, проект нової школи було погоджено.
В 1978 р. двері учням відкрила нова Першотравенська школа на 320 учнів[1], збудована на кошти громади, на місці старої, отої з лимпачу.
В 1973 р. було створено при навчальному закладі Клуб Інтернаціональної Дружби.[2] Керівником клубу став вчитель німецької мови Іван Тимофійович Прядун. У школі діяв Музей Інтернаціональної Дружби.
Постановою Ради Міністрів Української РСР від 11.05.1983 року № 172 на честь перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні Першотравенській СШ присвоєно ім’я земляка-Героя Радянського Союзу Берестовенка Михайла Порфировича. Зараз Першотравенська ЗОШ І-ІІІ ступенів Компаніївського району Кіровоградської області із загальною площею 2092,00 м2 , з площею забудови 1213 м2, складається з 3-х з’єднаних між собою блоків. Навчальні секції, за планом 1974 р., І – ІV і V-VІІІ класів розміщені на 1 та 2 поверхах основного блоку (зараз - класи з І по ХІ). Групи навчально-виробничих і загально шкільних приміщень розміщені на 1 та 2 поверхах перехідного блоку. Група навчально-спортивних приміщень, приміщень для проведення культурно-масової роботи розміщені в зальному блоці. Група харчоблоку розміщена на 1 поверсі основного блоку. Приміщення вестибуля, адміністративно-господарчі і приміщення медичного обслуговування розміщені на 1 та 2 поверхах перехідного блоку.
Ділянка забудови розділена на зони, розміщення яких визначилося структурою плану школи. Спортивна зона наближена до спортзалу, а майданчики ігор і навчально-дослідна зона до блоку класних приміщень. Будівля школи розміщена на ділянці з врахуванням оптимальної орієнтації навчальних кабінетів і класів на південь та північ.